- шарнір
- -ніра, ч. Ол.Французькі завіси, на яких рухається віко; з'єднувальний пристрій механізму, що допускає взаємні обороти чи повертання їх частин.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
шарнір — [шарн’і/р] ра, м. (на) р і, мн. рие, р іў … Орфоепічний словник української мови
шарнір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
шарнірний — [шарн’і/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
шарнірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
шарнірність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
шарнірно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
шарнірно-арковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
шарнірно-важільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
шарнірно-консольний — прикметник … Орфографічний словник української мови
шарнірно-роликовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
шарнірно-стержневий — прикметник … Орфографічний словник української мови